У кожного з нас бувають складні періоди. Ми втрачаємо родичів, близьких, хворіємо, залишаємося без роботи та майна, нас зраджують, принижують, ламають самооцінку, несправедливо в чомусь звинувачують та звалюють надмірну ношу відповідальності. Так, інколи життя – це дуже непроста штука, яка змушує нас як слід напружитися. Причому дехто з нас страждає мало, а комусь на голову валиться щось настільки тяжке, що позбавитися тягаря, на жаль, сил не вистачає.

Я жив у постійній депресії понад 20 років. Коли мені, зрештою, вдалося вийти з мого емоційного пекла, я зрозумів дещо, чим хочу поділитися тут із вами.

Однак для початку хочу попередити: усе, про що буду тут говорити – це лише мій суб’єктивний досвід. Я не лікар і в мене нема спеціальних знань, щоб давати вам «цілющі» поради. Однак на відміну від багатьох медиків, я сам успішно подолав тривалу хронічну депресію, і тепер мені є що сказати, спираючись на власний життєвий досвід. Не буду і переказувати вам сторінки з медичних трактатів, які стосуються лікування депресії. Натомість розповім про те, що пережив сам.

Ваші уявлення про себе частіше за все помилкові

Депресія виникає тоді, коли ми своїми власними думками спотворюємо реальність. Ми не просто перестаємо радіти звичним приємним речам, які при «нормальному» стані свідомості приносять задоволення. У стані депресії ми також позбавляємося можливості побачити світлі сторони в самих себе. У результаті оточуючий світ стає сірим і безрадісним.

Депресія зв’язує всі наші позитивні думки, добродійні наміри і ховає їх подалі в темний кут. У результаті в людини, яка страждає від такого девіантного стану свідомості, крутиться вир із одних і тих самих негативних думок, які раз у раз переконують у тому, що найгірші часи вже настали, і дороги назад немає.

  • «Я не зможу знайти вихід».
  • «Я нікчема».
  • «Я нікому не потрібен».
  • «Я ні на що не здатен».
  • «Немає жодного сенсу в тому, щоб продовжувати жити далі».

Внутрішній голос ні на секунду не перестає говорити нам про те, що слід припинити боротися і треба продовжувати ментально самознищуватися. Цей потік думок важко спинити. Причому не лише тому, що нам здається, що це правильно. Цілком імовірно, що ми неодноразово були в ситуації, коли «життя нам переконливо доводило, що все так насправді і є, і «вказувала нам на наше місце» Ключовий момент у цьому випадку полягає в тому, щоб пам’ятати: це не відповідає дійсності.

Спробуйте хоча б на хвилину відділити ці тяжкі думки від себе і подивитися на них збоку. По-перше, слід зрозуміти очевидну річ: навіть найжиттєрадісніші люди, які жодного разу не страждали від депресії, усе одно час від часу відчувають прірву між власним світосприйняттям і реальністю. Тому подібні думки – це звична реакція нашої свідомості на те, що відбувається. Нічого аномального чи надзвичайного в ній немає.

Ви, напевно, можете сказати, що корінь зла в цьому випадку – це об’єктивні життєві обставини, у які вас загнала доля, але ніяк не наші думки. Останні – це наслідок тяжких ударів долі, але не їх причина. Це також неправильне твердження.

У світі є багато людей, які перебувають у значно складнішій ситуації, ніж ви, але при цьому вони відчувають себе чудово. І навпаки, є безліч тих, чиї життєві обставини приємніші, ніж наші, однак вони, як це не дивно, страждають ще більше за нас. Що ж змушує людей страждати? Не інакше як неправильне суб’єктивне сприйняття реальності. Усвідомивши це, вважайте, що ви щонайменше на півдорозі до того, щоб вийти зі стану депресії.

Наберіться сил

Зрозуміти за допомогою концептуальної свідомості, що в нашій ситуації винне наше світосприйняття – це лише половина шляху до мети. Проблема також полягає в тому, що депресія висмоктує в нас життєві сили і відбирає мотивацію до боротьби з таким негативним мисленням. Причому інші люди найчастіше цього не розуміють. Перебуваючи в гарному настрої, багато з них може вважати, що ви просто лінуєтеся і не бажаєте над собою працювати, щоб, нарешті, сказати своїй депресії «до побачення».

Але людині, яка потерпає від депресії, дуже тяжко щось із собою зробити. Будь-яке зусилля в цьому випадку дається в стократ тяжче. Причому наша свідомість продовжує свято вірити в те, що ми дійсно нікчеми, погані і ні на що не здатні люди. Я згадую моменти в своєму власному житті, коли мої особисті обставини дуже круто змінювалися в кращий бік. При цьому, я все одно продовжував думати про себе погано, незважаючи ні на що.

Насправді, ментальну установку про те, що все насправді добре, дуже тяжко тримати в голові. Депресія, лікувати яку вам скоро доведеться самим (і ніхто, окрім вас, не зможе це зробити), говоритиме нам про те, що ми особливі, що ми виняток із загальних правил. І вплинути на такий хід думок дуже складно. Інша людина, яка погляне збоку на нашу проблему, може сказати: «Слухай, та перестань ти паритися! Ти не лузер і не нікчема. Просто завантажуєш свою голову копою всякого мотлоху. Викинь із неї це все і радій життю!»

Сказано все дуже правильно, але на практиці такі слова, як правило, не працюють. Свідомість встигла напрацювати звичку неправильно мислити. І для того, щоб її змінити, вам знадобиться якийсь час і зусилля. Можна провести аналогію з алкоголем. Усі знають про те, що вживати алкоголь шкідливо, але не кожному під силу «з ходу» побороти цю шкідливу звичку. Страждаючи від депресії, ми просто нещасливі, не дивлячись на життєві обставини та аргументи інших людей.

Скільки часу знадобиться на те, щоб змінити цю життєву установку і змінити її на позитивну? Усе залежить від того, наскільки сильні наші негативні емоції, які спонукають нас до депресії, а також наскільки довго ми вже від неї потерпаємо. Крім того, важливо й те, скільки зусиль ми готові прикласти, аби, нарешті, вийти з темного коридору хворобливих думок. Одним для цього достатньо пари годин, а іншим, можливо, доведеться над собою попрацювати впродовж трьох-п’яти років. Саме стільки знадобилося мені, щоб вийти з цього стану.

Також важливо розуміти один момент: у нас є повне право страждати від депресії і при цьому взаємодіяти з іншими людьми в соціумі. Не потрібно ні перед ким виправдовуватися за наш теперішній стан свідомості. У нас є право на будь-який прояв наших емоцій та думок, допоки це не шкодитиме іншим людям. Потерпаючи від депресії, ми не повинні ізолювати себе від інших людей: ми можемо продовжувати повноцінно з ними спілкуватися.

Нам потрібні інші люди

Більше того, здорове спілкування з оточуючими – це дуже важливий фактор, який, зрештою, забезпечить наше «одужання». Потерпаючи від депресії, ми схильні відмежовуватися від інших людей. Такий стан свідомості створює передумови для розриву зв’язків із соціумом, адже нам здається, що всім іншим на нас «начхати», вони не розуміють нас, і ми нікому не потрібні.

У цьому випадку нам таки доведеться переступити через себе, адже ми потребуємо підтримки і здорової енергії інших людей. Крізь призму депресії ми не можемо об’єктивно оцінювати свою ситуацію, і через це її слід обговорювати з близькою людиною, якій ми довіряємо.

Найстрашніше в депресії те, що вона на 100 % є породженням нашої свідомості. Якщо ми захворіли на грип, то по ознакам хвороби можна зрозуміти, у чому його причина, і які органи функціонують не так, як потрібно. А з депресією, симптоми якої самому визначити вдається далеко не завжди, усе інакше. Перебуваючи в стані спотвореної реальності, нам дуже складно усвідомити, що ми сприймаємо правильно, а що хибно. Якраз на цей випадок нам знадобиться допомога інших людей.

Почати говорити з кимось про свою депресію може бути надзвичайно складно. Але нам таки доведеться пересилити себе для цього. Також може виникнути ситуація, коли в когось із нас не лишилося надійних друзів, які здатні уважно вислухати нас, прийняти і дати дієву пораду. А, можливо, нам лише здається, що такої людини в нашому житті немає. Тоді доведеться «вилити душу» спеціалісту. Він точно вміє слухати правильно і дасть хороші практичні поради. Як не крути, така в нього робота.

Як позбавитися депресії

Як я вже писав, атакувати ментальні установки в голові дуже непросто. Нейронні зв’язки в мозку не люблять змінюватися. Їм до вподоби стабільність. А нас, навпаки, не влаштовує нинішній стан справ. Тому для того, щоб позбавитися від депресії, необхідно докласти певних зусиль.

Як боротися з депресією? Для початку слід установити для себе її причину. Якщо ви страждаєте від зайвої ваги і через це не хочете виходити на вулицю, у такому випадку слід одягнути улюблені джинси, футболку і якомога скоріше відправитися на прогулянку. Ви втратили близьку людину і не знаєте, як жити далі? Щоб вийти з депресії, поволі повертайтеся до свого звичного життєвого ритму, до якого входили посиденьки з друзями, відвідини кіно, відпочинок на природі чи, наприклад, шопінг у торговому центрі. Якщо щоразу потроху переступати через себе і робити невеличкі кроки «назустріч світлу і радості», ваш стан поступово покращуватиметься. А через певний час ви помітите, що в вашій душі не лишилося більше жодного темного кутка, і ви стали зовсім іншою людиною!

Я, як не дивно, вдячний долі за цей урок. Навіть незважаючи на те, що він забрав кілька прекрасних років мого життя. Із депресивного стану я вийшов значно сильнішою людиною. Мене більше не обходять дрібні життєві проблеми, і я намагаюся цінувати кожну мить свого життя. Окрім того, у результаті я одержав дуже багато мудрості і навчився краще слухати і розуміти інших людей. Коли вам, зрештою, вдасться побороти депресію, ви станете в багато разів прекраснішими, аніж були до цього. Я в вас щиро вірю!