План як допомогти тому, кому необхідна підтримка, не нашкодити, і – при цьому не стати виснаженим

Нагадаю про декілька прийомів техніки безпеки і «заземлення» при сприйманні контенту (в соцмережах, в тому числі), який викликає важкі переживання (або ж – пов’язаний з ними).

1. Якщо йдеться не про прямий репортаж із місця подій, це означає: те, про що ви читаєте – ВЖЕ сталося

Відповідно:

Коли  йдеться від першої особи – ви можете (і в цьому є сенс) висловити співчуття, підбадьорити, підтримати. Це корисно всім нам.

Якщо пише ваша подруга чи друг – подумки змінити масштаб – і згадати про неї або про нього як про людину, яку ви знаєте. Відрефлексувати, чи змінило прочитане щось у вашому ставленні до неї або до нього.

Ні в якому разі – особливо якщо мова про гострий матеріал – не висловлювати рекомендації “як було б краще / правильніше”. Це вже сталося.

2. Відстежуйте свої реакції

Якщо після або в процесі читання ви відчуваєте емоційне затоплення чи знесилення, апатію – відстороніться на певний час.Не забувайте, що ви самі – жива людина, і що є справи, які треба робити. Серед щоденних справ – є ті, які вам приємні. Є сенс відволіктися на них.

– Якщо серед реакцій на прочитане є гнів, лють, обурення – зробіть короткий сет фізичних вправ. Будь-яке фізичне навантаження підійде, краще – енергійне: махи руками-ногами, поприсідати, повіджиматися, зробити декілька нахилів і т.п.

– Якщо є можливість – прийміть потім контрастний або приємної температури душ.

– З’їжте щось смачне – але не перед монітором і не поспішаючи. Або випийте гарячого солодкого чаю з печивом чи гарячий шоколад (каву – не так добре).

– Попросіть близьких вас міцно обійняти і потримати – або самі обійміть.

– Виділіть окремі 10 хвилин на те, щоб, нічого не роблячи, не втручаючись і не включаючись поспостерігати за іграми котиків, плаваючими рибками, дітьми, голубами на вулиці. Просто спостерігайте.

– Перед сном не пийте кави/чаю і хоча б півгодини до сну не дивіться в монітор. Екран що світиться – це додатковий подразник. Краще прогулятися – хоча б на балконі постояти.

– Якщо ви плачете – попросіть вас втішити.

– Прийміть легке заспокійливе: пустирник, м’ята, ромашка і т.п. Перевірте – чи достатньо вітамінів групи В у вашому раціоні.

– Згадайте ситуацію вашого максимального комфорту / щастя. Згадайте її як слід, виділіть на це окремий час. Згадайте свій стан тоді. Побажайте тій або тому, кому ви співчуваєте – щоб таких щасливих переживань у них було якомога більше. Заодно – якщо мова про подругу або друга – можете подумати, чи зможете ви влаштувати їм подібне переживання.

3. Не забувайте, що чим раніше був засвоєний тригер – тим більш «впевнено» і безвідмовно він діє

Десенсибілізація можлива і реальна – але тут бажана допомога фахівця.

– При тригері, котрий спрацював – особливо якщо він з дитинства – є сенс поговорити вголос, в інтимній та безпечній обстановці – як можна швидше і з тим, кому ви довіряєте.

– Якщо такої людини прямо зараз поруч немає – напишіть СОБІ лист зі словами підбадьорення і підтримки. Відправте – і прочитайте.

– Плачте спокійно. Плакати не соромно. Якщо ви вже дорослий – обміркуйте, що ви можете зараз зробити, щоб убезпечити себе від повторення.

– Іноді сама дорослість – є гарантією від повторення.

– Обміркуйте, що ви вже зробили і що ще можете зробити, для безпеки своїх дітей, наприклад.

– Не знецінюйте свої досягнення.

4. Не примушуйте себе читати те, що вас ранить, через силу

Чим чіткіше ви відчуваєте, що ви є асертивними – тим більш ефективно ви зможете допомогти, якщо в тому буде необхідність.

5. Обмірковуйте варіанти, як зробити світ більш безпечним і красивим місцем.

Не обов’язково їх всі публікувати або втілювати – але навіть найфантастичніші рішення, що приходять в голову, є сенс обдумати.

(с) Helena de Rocambole